Запобігаємо кору під час епідемії
Кір може вразити людину будь-якого віку. Діти, народжені від матерів, які перехворіли на кір, мають спадковий імунітет. Він ефективний упродовж перших трьох місяців життя дитини. Надалі спадковий імунітет значно ослаблюється, і вже у віці 6–9 місяців дитина може захворіти. Якщо ж мати новонародженого не щеплена та не хворіла на кір, дитина сприйнятлива до захворювання від самого народження.
Специфічна профілактика кору
Профілактику кору проводять щепленням у віці дванадцяти місяців живою вакциною, яка містить атенуйований вірус кору. Вдруге щеплюють дитину у віці шести років. Живі атенуйовані вакцини проти кору випускають у вигляді моновалентної вакцини чи у вигляді вакцини, що містить коровий компонент, комбінованої з вакцинами проти: кору краснухи, ендемічного паротиту, вітряної віспи інших комбінацій цих вакцин.
Як вакцинувати дітей
Невакцинованих проти кору, паротиту чи краснухи у дітей можна щеплювати у будь-якому віці до вісімнадцяти років. У такому разі дитина має отримати дві дози вакцини з дотриманням між щепленнями мінімального інтервалу. Відповідно до листа МОЗ України від 16.01.2012 № 05.02/35 рекомендовано проведення екстреної пасивної імунопрофілактики кору за допомогою нормального людського імуноглобуліну у дозі 0,25 мл/кг маси тіла протягом перших шести діб від моменту контакту з хворими на кір: дітям, які не хворіли на кір та не були щеплені проти кору дорослим, які не хворіли на кір та не щеплені двома дозами вагітним, які не хворіли на кір та не були щеплені ВІЛ-інфікованим незалежно від вакцинального анамнезу та віку.
Згідно з Інструкцією № 188, екстрену активну імунізацію в осередку кору проводять контактним особам у віці від одного до тридцяти років, які не хворіли на кір та не щеплені проти кору не пізніше 72 годин з моменту виявлення першого хворого.
Хворих на кір слід ізолювати до п’яти діб від появи висипу, а якщо хвороба супроводжується ускладненнями — на строк до десяти днів. На період лихоманки рекомендовано дотримуватися постільного режиму, а також особистої гігієни. Кімнату, де перебуває хворий, слід регулярно провітрювати. Дезінфекцію приміщення не проводять, оскільки вірус нестійкий у зовнішньому середовищі.
При контакті з вірусом кору (найчастіше через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і кон’юнктиву) людина захворює на кір у 95% випадків.
Ускладнення при захворюванні на кір
Кір є причиною погіршення імунітету, що зумовлює розвиток ускладнень і загострення хронічних хвороб. За часом розвитку розрізняють ранні та пізні ускладнення. Пізні ускладнення виникають протягом катарального періоду та періоду висипу, виникають у період пігментації. Найчастіше ускладнення уражають: дихальну систему, центральну нервову систему, шлунково-кишковий тракт. Також розрізняють первинні (специфічні) ускладнення кору, викликані самим вірусом, та вторинні (неспецифічні), пов’язані з приєднанням вторинної бактеріальної інфекції: Первинні ускладнення стенозуючийларинготрахеобронхіт, пневмонія, енцефаліт,енцефаломієліт, серозний менінгіт, ентероколіт, міокардит, перикардит, дефіцит вітаміну А (аж до розвитку сліпоти),тромбоцитопенічна пурпура безжовтушна форма гепатиту. Вторинні ускладнення: стоматит, гінгівіт, глосит, отит,синусит, бронхіт, пневмонія, плеврит, гнійний кон’юнктивіт, блефарит, виразка рогівки,періорбітальна флегмона, інфекція сечовивідних шляхів,гастроентероколіти
Кiлькiсть переглядiв: 180

Коментарi