Активний читач: хто він

«Мамо, матусю, ну купи, купи, будь ласка, - благав шестирічний Вова, - і у Колі вже є, і у Дениса, і в Оленки!» Мама навіть розгубилася: адже син-дошкільник говорив не про якусь чергову іграшку, а... про комп’ютер-планшет, який, як виявилось, є для сучасного дошкільника символом прилучення до світу школярів. «Ну й чудово, - несподівано став на бік сина тато, - нехай одразу звикає! Яке сьогодні навчання без комп’ютера? Зараз навіть бібліотеки електронні є, і енциклопедії усілякі для дітей. Нехай розвивається!» «Чекайте, - втрутилася в дискусію бабуся, - а може, нехай усе-таки спочатку читати, як слід, навчиться а потім уже будемо йому нетбук чи планшет купувати?»
Однак не будемо квапитися засуджувати несучасну бабусю. Адже, незважаючи на справді безмежні можливості, які відкриває перед дошкільниками планшет чи нетбук, у них є один недолік. Звикнувши до яскравого віртуального світу, дитина навряд чи захоче, та й зможе, користуватися паперовими книжками.
Чи варто засмучуватися через це? Яка різниця між дисплеєм планшета і сторінкою книжки, яка дорожчає майже так само швидко, як стає дешевшою електронна техніка? Різниця є.

Підводні камені Інтернет-серфінгу

Основним принципом організації електронних текстів є багатовимірність. За гіперпосиланнями ми переходимо від одного файлу до іншого, вільно подорожуючи інформаційними просторами.
Звичайно, дошкільнику, який тільки-но починає читати, засвоювати інформацію таким способом простіше: тексти невеликі, максимально структуровані, все головне в них уже виділено, а якщо сторінка набридла, легко можна перескочити на цікавішу, а то й зовсім потихеньку перебратися в соціальну мережу, подивитися мультик або пограти у захопливу гру.
У результаті не відбувається головного: дитина не вчиться концентруватися на тексті, черпати з нього необхідну інформацію, самостійно її структурувати. Натомість іще до школи вона звикає ковзати по поверхні інформаційних потоків, схоплюючи з них лише найяскравіше і те, що легко запам’ятовується. А базові навички текстового мислення (вміння сприймати, аналізувати та інтерпретувати тексти), які повинні сформуватися саме в дошкільному віці, так і залишаються недорозвиненими.

Коли ж омріяний планшет стане доречним подарунком

Що ж тепер, раз і назавжди позбавити дитину заповітної мрії про планшет? Ні, але з подарунком варто зачекати – хоча б того часу, поки ваш дошкільник не стане активним читачем, який вільно орієнтується у світі паперових книжок.
Зазначимо одразу: читацькі навички формуються у дітей по-різному. Дехто з дошкільників до шести років уже захлинаючись «ковтає» цілі томи, а інші прочитують перші слова і фрази під пильним контролем мам і бабусь. Тому неможливо з точністю сказати, в якому віці дитина «дозріє» до бажаного подарунка. Про рівень розвитку текстового мислення дитини свідчать такі показники:
·дитина читає за власним бажанням, а не за завданням дорослого;
· має сформовані літературні уподобання, улюблені книжки;
· глибоко переживає прочитане, розігрує епізоди, які їй до вподоби, під час гри з ляльками, малює ілюстрації, вигадує продовження;
· добре запам’ятовує прочитане, може переказати на прохання дорослого той чи інший фрагмент тексту.

Чи обов’язково вчити дошкільників читати

Переважна більшість батьків дітей дошкільного віку переймаються питанням, з якого віку розпочинати вчити дитину читати, щоб не допустити її відставання у розвитку від своїх однолітків. Дехто рекомендує не поспішати і не змушувати дітей до навчання в дошкільному віці, аби не відбирати в них безтурботність дитинства. Деякі ж дослідники, навпаки, розробляючи новітні методики, наполегливо радять вчити дітей алфавіту ще з пелюшок. Як розібратися, хто правий?
Інколи трапляється так, що батьки з подивом виявляють: їхня 4 – 5-річна дитина почала читати. Справді, випадки, коли дитина самостійно опановує мистецтво читання, незалежно від того, вчили її цього чи ні, - непоодинокі. Найчастіше це вдається другій дитині в сім’ї, яка, прагнучи дорівнятися до старшого братика чи сестрички, повторює за ними літери, зацікавлено розглядає книжки, і вже згодом – прочитує самостійно перші слова.
Необхідно зауважити: дитина має навчатися читати на хвилі стійкого інтересу! Тому, вирішивши навчити дитину читати, неодмінно враховуйте психологічний аспект цього відповідального завдання. Для деяких дітей читання й розглядання книжок стає захопливим заняттям, що приносить радість і насолоду, натомість інші дошкільники віддають перевагу грі і категорично відмовляються вчитися читати. У жодному разі батькам не слід сварити таких дітей і змушувати займатися зовсім нецікавим для них заняттям. Це може призвести до зворотного ефекту і викликати відразу до книжок. Тож насамперед необхідно перетворити книгу на найліпшого друга, а для цього слід відшукати спосіб ненав’язливо зацікавити дитину читанням під час гри.

Як обрати хорошу книжку

Обрати книжку для новачка у читанні – справа нелегка. Здавалося б, що тут складного: стелажі магазинів «ломляться» від дитячих видань – купуй, що подобається. Але варто пам’ятати кілька важливих принципів. Загальний принцип під час вибору книжки такий: ніщо не має відволікати дитину від читання і ускладнювати його.
Шрифт. Дошкільнику поки що складно читати дрібні літери. Це може істотно ускладнити й уповільнити процес читання. Визначити, шрифт якого розміру комфортний для читання, може лише сама дитина, тому ходіть купувати книжки разом.
Обсяг. Товстий ілюстрований том «Золотих казок світу» виглядає шикарно, але дитині поки що складно самостійно зорієнтуватися в такій об’ємній книжці. Читачеві-початківцю буде набагато зручніше, якщо під однією обкладинкою міститиметься одна, максимум дві казки.
Ілюстрації. Ілюстрації мають бути яскравими, чіткими, без надмірних художніх експериментів і, що важливо, адекватно відображати зміст тексту. В ідеалі половину розвороту має займати текст, другу половину – ілюстрація.
Тож читайте дитині, читайте разом з дитиною! Адже з-поміж усіх винаходів в історії людства книжка – винахід найдивовижніший.
Кiлькiсть переглядiв: 283

Коментарi