Ознайомлення з рідним містом – один із засобів патріотичного виховання.

Кожне нове покоління людей живе і розвивається у певному національному середовищі, життя якого залежить від особливостей державного устрою країни.
Зараз третє тисячоліття, складний суперечливий час, коли у багатьох людей зростає національна самосвідомість, інтерес та повага до національної культури, історії свого народу, мови.
Тому, однією з важливих педагогічних задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.
Концепція дошкільного виховання в Україні, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі напрями. На це орієнтують і сучасні програми дошкільного виховання. Державним стандартом є Базовий компонент дошкільної освіти, його метою є забезпечення життєвої компетентності дитини, до змісту якої входить і поняття «бути громадянином своєї країни, патріотом свого народу».
Патріотичне виховання – одна із складових систем гармонійного розвитку дошкільника. Базисом патріотичного виховання є певна сума знань окреслена державним стандартом дошкільної освіти в Україні. Діюча програма економічної і соціальної розбудови Української держави має блок завдань спрямованих на розвиток освіти і виховання підростаючого покоління. Одним із пріоритетних проявів цих завдань є створення певних передумов громадянської поведінки побудованих на засадах моралі. Виокремлюючи із системи освіти дошкільний вік, науковці розглядають його як період в якому закладаються основи патріотичного виховання, формується патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність особистості дитини. Тому, наразі, патріотичне виховання дітей дошкільного віку розглядається як пріоритетний напрямок освітньої діяльності.
Актуальність питання патріотичного виховання дошкільників обумовлюється тим, що формування громадянської позиції свідомого українця має полягати в активному обстоюванні традиційних для нашого менталітету чеснот: любові до рідної землі, товариськості, розумної достатності, цінності родинного життя, духовного повсякденного буття, уважного ставлення до людей. Саме з раннього дитинства, з перших років життя дитини починається плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів.

Основними завданнями педагогів у роботі з патріотичного виховання дітей дошкільного віку є:

- розширювати уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі, необхідність дотримання морально-етичних норм суспільства;
- формувати у дітей позитивний образ Батьківщини та рідної домівки;
- виховувати любов і повагу до членів своєї родини, бажання піклуватися про них;
- формувати ціннісне ставлення до культури українського на­роду, його історичного минулого, мови, звичаїв, традицій;
- виховувати почуття власної гідності як представника укра­їнського народу;
- навчати дотримуватися культури поведінки у щоденній життєдіяльності;
- почуття власної гідності як представників свого народу;
- толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Патріотизм починається з любові до людини. Патріотизм починається з колиски. (Василь Сухомлинський)
Систематична робота з патріотичного виховання дає змогу педагогам послідовно й системно формувати у дітей уявлен­ня про такі складні для розуміння дитини моральні категорії, як добро, зло, совість, людяність тощо.
Ключовими фігурами освітнього процесу є діти, батьки й педагоги.

Всю роботу доцільно спланувати в трьох напрямках:

- робота вихователя;
- робота з дітьми;
- робота з сім’єю.
Роботу з патріотичного виховання дітей планувати відповідно до їхніх вікових особ­ливостей і можливостей. Підвищення фахової компетентності педагогів запитань формуван­ня громадянської компетентності дошкільників передбачає поглиблення теоретичних знань та вдосконалення практичних вмінь і навичок.
Моральні почуття не є вродженими. Їх треба виховувати і розвивати в процесі всієї навчально-виховної роботи. Вихователь повинен пам’ятати, що в кожній віковій групі всі завдання патріотичного виховання вирішуються одночасно і поєднуються з різноманітною дитячою діяльністю. Успіх патріотичного виховання залежить від правильної організації всього навчально-виховного процесу в дошкільному закладі.
Дошкільний вік – важливий період формування духовності особистості. Саме в цей період закладаються основи формування духовності, почуттів, сприймання світу, усвідомлення свого «Я». Яскраві враження від краси рідної природи, творчої праці людей, героїчних вчинків українського народу сприяють вихованню в дітей любові до сім’ї, українського народу, до рідної Батьківщини.
Всі учасники педагогічного процесу (батьки, вихователі, держава, суспільство) прагнуть виховати в дитині найважливіші людські чесноти, закласти основи моральності, прагнення до краси та творчості
Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів вони виявляються в любові до рідної оселі, міста, в якому народилися, рідної землі, шанобливому ставленні до культури своєї родини, мови.
Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки, домашнього вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається. "З родини йде життя людини", "Без сім’ї немає щастя на землі" - саме так говорить народна творчість про родину.
Саме в родині закладаються засади патріотично – моральної та національної свідомості: в ході щоденного життя, в його радостях і смутках зароджується взаємоповага між людьми, любов, симпатія. При цьому важливо,щоб дитина навчилася не тільки брати, але й віддавати любов,турбуватися про рідних з дитинства ,бути уважною до близьких людей.
Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків, допомагати їм. Однак для того щоб ці почуття стали початком любові до Батьківщини, важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків , як громадян, працівників, що вносять свій вклад в майбутнє свого міста, нашої країни. Це можуть бути спільні з дітьми прогулянки містом, де батьки звернуть увагу дітей на чистоту або забрудненість міста, бесіди з дітьми про необхідність берегти природу рідного краю, задля збереження здоров’я та життя свого , в першу чергу, та рідних. Це може бути спільна праця біля подвір’я: висадка дерев, квітів, – прибираємо,прикрашаємо – робимо разом наше місто чистим, гарним; Розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять суспільству дають можливість дітям усвідомити значення кожного в розвитку рідного міста, держави.
Виховний вплив батьків на дітей постійний. Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто своїми вчинками, прикладом, висловлюваннями тощо. Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми поведінки, ставлення до природи, до людей, що оточують, до рідного міста.
Велике значення в патріотичному вихованні дошкільнят мають традиції та звичаї сім’ї. Потрібно, щоб діти пам’ятали в дошкільному віці, звичайно, з допомогою дорослих, про дні народження батька та матері, сестер та братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для них. Добре, коли діти дарують те, що зроблено своїми руками. А навчити їх цьому приємному заняттю наша з вами справа.
Частиною патріотичного виховання є виховання любові до природи рідного краю. А почуття до природи розвиваються в ході природоохоронної діяльності. По справжньому полюбивши природу, діти не будуть байдужі до рідного міста , до Батьківщини. Рідне місто… Нам необхідно показати дошкільникам , що рідне місто славетне своєю історією, традиціями, пам"ятниками, кращими людьми. Діти повинні зрозуміти, що їхнє місто – частина Батьківщини. Добре, якщо діти будуть знати, які визначні пам’ятники, музеї в місті, відомі люди,які прославляють не тільки місто, а й країну. Батькам необхідно знайомити дітей з історією рідного міста, архітектурою, походженням назв вулиць, парків.

Пам'ятка для батьків

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, рідного міста виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:
* Йдучи вулицею рідного міста, розповісти про визначні пам'ятки, які знаходяться на цій вулиці.
* Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?
* Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили.
* Побувати в пра бабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.
* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.
* В День Перемоги всією родиною відвідати пагорб Слави. Вшануйте ветеранів другої світової війни, покладіть квіти до пам'ятника.
* Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.
* Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.
* Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному місті.
* Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.
* А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.
* Запропонуйте дітям намалювати Черкаси в майбутньому.
* Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє — Черкаси». Разом з дитиною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.
Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста, району.
Черка́си — місто, обласний та районний центр в Україні, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону.
Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра.
Як постійне поселення Черкаси відомі лише з кінця XIII століття. Черкаси засновані 1284 року, що на 2 роки раніше за офіційно прийняту дату. Перші письмові згадки, датовані 1305 роком, говорять про Черкаси як про сформоване місто (його вміщено в одному переліку з Києвом, Каневом, Житомиром та Овручем). Місцевий люд, що тяжів до укріпленого міста, як і всіх українців, тоді називали черкасами. З другої половини XIV століття, коли Черкаси підпали під владу Великого князівства Литовського, місто стало центром Черкаського староства. Черкаський замок разом з замками Вінниці, Брацлава і Канева утворював своєрідну лінію оборони на південних рубежах Київської землі, на шляху кримсько-татарських і монголо-татарських нападників.
Значну роль Черкащина зіграла у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. проти польських магнатів. Документи і речові експонати краєзнавчого музею розповідають про події в краї у період визвольної боротьби народу під проводом Богдана Хмельницького. Тут зберігаються козацькі прапори і копія першого листа Богдана Хмельницького до російського царя Олексія Михайловича з проханням про возз'єднання України з Росією, написаного в Черкасах 8 червня 1648 року.
У 1793 році місто стає повітовим містом Російської імперії, її Київської губернії, що позитивно позначилася на розвитку міста. Починають виникати значні промислові підприємства, найбільшим з яких була тютюнова та сигаретна фабрика. Помітного розвитку торгівля досягла в середині XIX ст. Щороку в місті відбувалось 7 ярмарок, базарів — один раз на тиждень. Виріс вантажний оборот пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним з головних перевалочних пунктів лісу, який сплавляли з північних районів по Дніпру. Розвиток економіки сприяв зростанню міста. Забудова Черкас велась за планом 1815 року, який передбачав створення кварталів з прямими вулицями.

У другій половині XIX ст., після реформи 1861 р., будівництва залізниць, у Черкасах почала розвиватися промисловість; виникають, зокрема, цукрово-рафінадний і механічний завод, кілька тютюнових фабрик.
Сучасні Черкаси — одне із мальовничих українських міст з населенням близько 300 тис. осіб — розташоване приблизно в 180-ти кілометрах на південь від Києва, на правому березі Дніпра. Це адміністративний, економічний, науковий і культурний центр Черкаської області.
У Черкасах є вищі навчальні заклади (Черкаський Державний Університет ім. Богдана Хмельницького, Інженерно-технологічний університет, Інститут управління бізнесом медична академія), ряд середніх спеціальних навчальних закладів, проектно-дослідницькі установи, 2 театри, радіо і телецентр, кілька великих бібліотек, музеїв, спортивних споруд, черкаський зоопарк.

З Черкасами пов'язані імена великого українського поета і видатного художника Т.Г. Шевченка, української актриси М. Заньковецької, українського драматурга І. Карпенка-Карого, російського письменника К. Паустовського, українського композитора К. Стеценка, українського поета і громадського діяча П. Тичини та багатьох інших. Тут жили і творили письменник Лесь Хомин, поет Василь Симоненко, народний художник України Д.Нарбут
Кожен момент ознайомлення дошкільнят з рідним містом повинен бути пронизаний вихованням поваги до людини-трудівника, захисника міста, гідного громадянина. Завдання залучення дітей до життя міста, його історії, культури, природи найбільш ефективно вирішується тоді, коли встановлюється зв’язок поколінь та пізнання найближчого оточення обов’язково пов’язується з культурними традиціями минулого.

Заморочки з бочки.

1. Що б ви розповіли своїм дітям про Історію виникнення нашого міста?
2. Від чого походить назва нашого міста Черкаси?
3. Чи знаєте ви легенди, оповідки, пов'язані з рідним містом?
4. Які історичні місця нашого міста вам відомі?
5. Які історичні місця нашого міста ви відвідували з дітьми?
6. Чи зацікавлюються ваші діти пам'ятниками під час прогулянок міс­том?
7. Чи можете ви доступно для дитини розповісти про той чи інший пам'ятник,історичну подію?
8. Чи є у вашій родині традиція відвід­увати пам'ятні місця, покладати квіти?
9. Чи приймаєте ви участь разом з дітьми у впорядкуванні скверів, парків, вулиць, квітників біля свого будинку?
10. Чи знаєте ви походження назв вулиць?
Кiлькiсть переглядiв: 278

Коментарi