Організація роботи з правового виховання в дошкільному навчальному закладі

Даємо дітям завдання продовжити такі ситуації:
- Ти сидиш в автобусі, а на зупинці до салону увійшла старенька бабуся.
- Ти з мамою зайшов у автобус. Вільне місце було одне.
- Ти зайшов в автобус і побачив свого товариша.
- Тобі треба передати гроші на квиток. Як ти звернешся до пасажирів?
- Ти сходиш на наступній зупинці. Як ти звернешся до пасажирів з проханням пропустити тебе до виходу?
Розглядаючи таблицю «Родинне дерево», розширювати поняття: сім’я, рід, родовід.
- Мама і тато – найрідніші для нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, вкладають в наші вуста добрі слова.
Що ж таке рід? Це багато поколінь, які походять від одного предка. Коріння дерева – це прадіди наші, листочки на нижніх грубих гілках – бабуся й дідусь, на вищих, тонких гілках – мама і тато, а листочки на найвищих, тоненьких гілочках – це найменші члени сім’ї.
Аналізуючи прочитані художні твори, часто запитуємо, про які права чи обов'язки говориться у казці чи оповіданні. В казці «Рукавичка» наголошується про право на житло, рівноправність.
В казці «Колосок»- обов'язок працювати.
В казці «Червона Шапочка» - застерігається, що ніхто не має права кривдити дитину.
В казці «Ріпка» - йдеться про обов'язок поважати інших, ніхто не має права жорстоко поводитися з дітьми.
В казці K. Ушинського «Умій почекати» (обов'язок слухати старших).
В казці «Лікар Айболить»- всі мають право на медичну допомогу.
В легенді «Як мама зозулею стала» - обов'язок слухати і поважати батьків.
В казці «Про трьох поросят» - право на житло, обов'язок працювати.
Діти повинні усвідомити, що їx права невід’ємнівід їхніх обов'язків. Адже, маючи право на відпочинок, вони зобов’язані виконувати трудові доручення. Маючи право на освіту, зобов’язані навчатися . Маючи право на медичнудопомогу, зобов’язані берегти своє здоров'я та здоров'я інших! Маючи право бути захищеним від зла і жорстокості – зобов’язані не проявляти жорстокості і несправедливості по відношенню до інших.
Маючи право на житло - зобов'язані берегтимайно, меблі, іграшки. Маючи право на рівноправність - зобов'язані визнавати права інших дітей і гуманно відноситись до них. Маючи право на харчування - зобов'язані дотримуватись правил гігієни та культури поводження за столом.
Робота по збереженню та захисту прав гідності дітей повинна проводитись із батьками.
Адже сьогодні педагог – головна особа, що проводить просвітницьку, діагностичну та корекційну роботу з дітьми та батьками. Від його кваліфікації та культури залежать збереження прав дитини в дошкільному закладі, а також захист її від жорстокого поводження в сім'ї.
Правова та педагогічна культура більшості батьків досить низька, з положення конвенції знайома лише незначна її частина. Більша частина насильницьких дій, жорстоке поводження з дітьми, примушувати їх до бродяжництва, жебракування вчиняються у так званих важких сім'ях. Проте не слід забувати і про зовні пристойні сім’ї, де у виховному процесі є чимало недоліків і прогалин. В ході всієї просвітницької та корекційної роботи необхідно наголошувати батькам, що родинне виховання і право на виховання своїх дітей закріплені в «Кодексі про шлюб та сім’ю». Завданням сімейного Кодексу України передбачено, що виховання дітей родиною є обов’язковим, так само обов’язковим є піклування батьків про їхнє здоров'я, фізичний, моральний розвиток та навчання. Батьки мають чітко знати свої обов'язки і права дитини, які в разі необхідності вони захищатимуть. До найбільш неправильних, неприємних і малоефективних покарань відносяться форми фізичного впливу. Мовна агресія з боку батьків (лайка, зневага, образа) як і фізичні покарання призводять лише до того, що дитина сама послуговується цією моделлю поведінки щодо однолітків.
Заборона має випереджати неправильні вчинки дитини. Дуже важливо в такому разі контролювати свої слова. Краще показати своє незадоволення мімікою, жестом, виразом обличчя. Найпоширенішаформа покарання в родині - покарання «природними наслідками». Це означає обмеження або позбавлення дитини за провину чогось приємного (солодощів, нових іграшок, прогулянки) Ніяк не слід позбавляти дитину її їжі, свіжого повітря, спілкування з однолітками. Ознайомити із знаками- символами, які вказують на права дитини. Наголосити на ознаках, які свідчать, що з дитиною поводяться жорстоко. Дитина в таких випадках, різко реагує на підняту руку, відчуває ворожість до знайомого, часто скаржиться на головний біль, болі в животі, має проблеми з навчанням через неуважність, недосипання, відмовляється роздягатися, намагається ховати синці або поранення на тілі.
Ознайомити батьків з пам'яткою для кожного (за В. Леві «Сім правил для всіх»)
1. Покарання не має шкодити здоров'ю дитини - ані фізичному, ані психічному.
2. Якщо у вас є сумніви: карати або не карати! Навіть якщо зрозуміти, що ви занадто довірливі й нерішучі. Жодної «профілактики» жодних покарань «про всяк випадок»!
3. За один раз-одне. Навіть якщо скоєно відразу кілька вчинків, покарання може бути суворим, проте лише одне й за все «оптом» а не по одному за кожну провину.
4. Краще не карати зовсім, аніж карати із запізненням.
5. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Про старі провини ані слова. Не заважайте дитині починати життя спочатку.
6. Якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перемога сили над слабкістю, як приниження.
7. Дитина не повинна боятися покарання. Вона має боятися не гніву, а засмучення від її провини.
26 квітня 2001 p. Президент України Л. Кучма підписав Закон України«Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства у нашій країні, як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і встановлює основні засади державної політики у сфері реалізації, прав дітей на життя, освіту, соціальний захист, охорону здоров’я та всебічний розвиток.
Реалізація цього закону вимагає об'єднання зусиль усіх, кому небайдужа доля дітей. А не байдужа вона нам, перш за все нам, освітянам. Адже в центрі усієї освітянської роботи, як відомо, має бути дитина.
Дитинство – найважливіший самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно та інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь і навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги й захисту. Будь-які травми полишають слід, може, й на все життя. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб, стану охорони здоров'я залежить доля кожної дитини й розвиток суспільства загалом.
Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята ООН. Це найперша у світовій історії глобальна угода щодо прав дитини. Раніше у світі турбота про дітей та їхній захист розглядалася як надання допомоги тим, хто її потребує. Конвенція ж визначає нову концепцію, проголошуючи забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей обов'язком держави та суспільства, а не питання благодійності. Діти ще від народження мають усі основні свободи та невід'ємні права кожної людини. Дехто з батьків твердо переконаний, що за виховання їхніх дітей відповідають лише держава й система освітніх заходів.
Сьогодні можна помітити, що навіть в нормальній сім’ї, де жоден із батьків не є носієм патологічних проявів у поведінці і де життєвий рівень не можна назвати критичним, порушення прав маленьких дітей, приниження їхньої гідності - досить поширене явище. Державна політика щодо дітей значною мірою реалізується в освітній галузі. На сам перед від нас, освітян,залежить, яким буде наше суспільство сьогодні і завтра. В центрі ж усієї освітянської роботи має бути дитина. В дошкільному закладі вихователі часто порушують права дітей несвідомо, бо інколи не зовсім розуміють їх. Одна з причин полягає в тому, що з кожним роком до дитячого садка приходить дедалі більше «проблемних дітей». Це діти з асоціальною поведінкою (маленькі злодії, брехуни, агресори); діти з емоційно – особистісними розладами (депресія, страхи, сором'язливість, інертність, млявість). За статистикою ті чи інші проблеми має кожна 3-тя дитина. А чимало педагогів не лише не спроможні встановити причину й надати допомогу таким дітям, але часто не усвідомлюють сам факт порушення психоемоційної сфери. А ще є діти, якими нехтують, є знедолені, відкинуті. Народна мудрість каже: «Не навчайте дитину, як навчали вас , бо вона народилася в інший час.»
Дитина – ще надто маленька вразлива істота. Вона ще не зовсім усвідомлює свої права, розмежовує їх зі словом обов’язки». Захистити права і гідність наших малят, дати їм зрозуміти, що вони живі істоти на Землі, які потребують тепла, ласки, турботи, щовони гідні громадяни нашої країни, яким належить велике майбутнє - один із головних обов'язків освітян. Щоденно під час занять, ігор, потрібно розкривати: право, правила, честь, обов'язок.
Пояснювати дітям, що дорослим вважаються люди, які досягли 18 років. У 16 років людина в нашій країні одержує свій найголовніший документ -паспорт, зазначаю, що там є фотографія, записано ім’я, по батькові, прізвище, адресу людини, якій належить паспорт. Одержання паспорта - це право кожної людини.
Формуючи уявлення про права людини, потрібно доносить до відомості дітей поняття про гуманістичне ставлення до навколишнього світу. Дитина має знати не тільки свої права, ай розуміти значення слів правило, честь, свобода, керуватися у своїй поведінці моральними нормами, знати доступні межі поведінки. Пояснювати дітям, що всі ми громадяни України – господарі своєї країни. Що означає бути господарем країни?
У кожної людини є не тільки права, а й великіобов'язки. Якщо людина не лише користується наданими їй правами, ай виконує свої обов'язки, вона -справжній громадянин. У вас, діти, є чимало обов’язків. Перш за все, ви повинні слухати і поважати старших та своїх товаришів, ходити до дитячого садка, навчатись, готуватись до школи, виконувати свої домашні обов'язки, бережновідноситись до природи, культурно поводити себе в громадських місцях, дотримуватись правил вуличного pухута багато іншихобов'язків.
Діти стають у коло. У кожного по 2 кружечки: один- червоного, а інший – чорного кольору. Даємо дітям запитання: «Поступитися місцем в автобусі старшим». Якщо це ввічливо, то діти підіймають червоні кружечки, якщо ні – чорні.
Зразки запитань:
- Штовхнутипасажира не вибачившись?
- Взяти квитки в автобусі?
- Допомогти підняти річ?
- Не поступатися місцем у транспорті.?
Кiлькiсть переглядiв: 207

Коментарi