Вади мовлення, їх попередження та усунення/Files/images/logopedya/141414.jpg

У процесі формування правильної вимови вихователь виявляє дітей, яким потрібна допомога спеціаліста-логопеда.
Найчастіше спостерігаються такі види порушень звуковимови як невміння вимовляти той чи інший звук, заміна одного звука іншим тощо.
У дошкільному віці найчастіше зустрічаються фізіологічні (вікові) порушення звуковимови, які за нормальних умов самостійно виправляються. Є випадки патологічного (механічного і функціонального) порушення звуковимови, обумовлені різними причинами.
Механічна дислалія може залежати від порушення кісткової та м’язової будови периферійного мовленнєвого апарату. Ці порушення можуть бути вродженими та набутими . Вродженні дефекти периферійного мовленнєвого апарату: розщілина верхньої губи, щелепи, м’якого та твердого піднебіння; масивні і короткі під’язичні перетинки; зміна форми і відносиш величини щелепи, патологічне розміщення і форма зубів верхньої і нижньої щелепи.
Набуті дефекти периферійного мовленнєвого апарату є наслідком роздроблення кісток і розриву м’язів (з появою рубців) в результаті травм. Ці порушення можуть виникати в будь-якому віці. Прикладом функціональної дислалії є випадки, коли неправильна вимова маленької дитини не тільки не виправляється, а навіть культивується: батьки та оточуючі наслідують мову дитини, «сюсюкають»; чи коли на формування правильної вимови дитини впливає її затримка в психічному розвитку.
При правильній і систематичній роботі з формування звуковимови у дітей фізіологічна, функціональна а іноді й механічна дислалія повністю виправляється до 5-6 років.
Якщо в 5-річної дитини відмічаються дефекти звуковимови, виникає необхідність занять з логопедом.
Кiлькiсть переглядiв: 65

Коментарi